Дізнайтеся вашу IP-адресу та іншу інформацію про ваше мережеве з'єднання.
Відповіді на найпоширеніші запитання про IP-адреси, їх призначення, зміну, безпеку та використання проксі.
IP-адреса – це унікальний ідентифікатор пристрою в інтернеті, який використовується для маршрутизації трафіку. Коли ви підключаєтеся до сайту без проксі, він бачить вашу реальну IP-адресу, видану провайдером. Проксі-сервер змінює ваш IP, пропускаючи запити через себе, що дозволяє підміняти місцезнаходження, обходити блокування та зберігати анонімність.
Мобільні проксі працюють через IP-адреси мобільних операторів і динамічно змінюються, що робить їх непомітними для антибот-систем. На відміну від дата-центрівських проксі, які легко блокуються через статичні IP, мобільні проксі імітують звичайних користувачів мобільних мереж. Це дозволяє успішно використовувати їх для обходу обмежень, роботи з соціальними мережами, реклами та парсингу.
Мобільні оператори динамічно розподіляють IP-адреси між користувачами, і частота зміни залежить від мережевих умов. У середньому IP може змінюватися від кількох хвилин до кількох годин. У сервісах мобільних проксі, таких як UA-PROXY, є можливість форсованої ротації IP, що дозволяє змінювати адресу за запитом або через заданий інтервал.
Сайти можуть виявляти проксі через аналіз поведінки користувача, підозрілу активність або чорні списки IP. Також блокування можливе, якщо використовується неякісний або загальнодоступний проксі. Використання приватних мобільних проксі допомагає уникнути таких блокувань, оскільки вони виглядають як звичайні мобільні підключення.
Якщо проксі налаштований правильно, сайт отримуватиме лише підмінений IP. Однак витоки можуть відбуватися через WebRTC, DNS-запити або використання неанонімних HTTP-проксі, які передають заголовки X-Forwarded-For або Via. Для повної анонімності рекомендується використовувати мобільні SOCKS5-проксі або VPN із вбудованим захистом від витоків.
Навіть якщо ви використовуєте проксі або VPN, ваш пристрій може надсилати DNS-запити безпосередньо до провайдера, що дозволяє сайтам визначити ваше реальне місцезнаходження. Щоб цього уникнути, слід використовувати DNS-сервери, що підтримують DNS-over-HTTPS (DoH) або DNS-over-TLS (DoT).
WebRTC – це технологія, яка дозволяє браузерам здійснювати передачу відео, аудіо та даних безпосередньо між пристроями. Вона може розкривати локальний і зовнішній IP навіть при використанні VPN або проксі. Щоб уникнути витоку WebRTC, можна вимкнути його в налаштуваннях браузера або використовувати розширення для блокування цієї функції.
IP-адреса сама по собі не містить персональних даних, але вона може бути використана для визначення приблизного місцезнаходження та інтернет-провайдера. Сайти аналізують поведінку користувачів за допомогою файлів cookie, браузерного відбитка та інших методів збору даних. Для підвищення конфіденційності варто використовувати проксі, VPN, блокування трекерів та очищення історії браузера.
Геолокація за IP визначає вашу країну, регіон і місто, але не дає точних координат. Щоб змінити своє віртуальне місцезнаходження, можна використовувати проксі або VPN, які видають IP іншої країни. Деякі сервіси перевіряють не лише IP, а й GPS-дані, тому для повної зміни місцезнаходження може знадобитися підміна GPS.
За IP-адресою можна визначити країну, місто та провайдера, але не точну адресу або пристрій. Геолокація базується на базах даних інтернет-провайдерів, і її точність може варіюватися. У деяких випадках IP може показувати розташування серверного центру або регіону, а не реальне місцезнаходження користувача.